Кожен, хто створює свій сайт, чи є він блогером, підприємцем чи художником, хоче бути помітним в Інтернеті. Сьогодні це найкращий спосіб показати іншим, що ми можемо запропонувати, та залучити потенційних клієнтів чи читачів. Буває, однак, що наша цільова група розмовляє багатьма мовами, а нам хотілося б вести свою діяльність в Інтернеті у кількох або навіть у кількох десятках країн одночасно. І це ще попри те, що в принципі в Україні більшість сайтів вже є двомовними. Тому в цій статті ми поговоримо про мультимовні сайти та специфіку їхнього просування.
Одна з найважливіших речей, яку потрібно пропрацювати й зрозуміти при створенні або розширенні багатомовних версій, є те, як вони позначені в URL-адресі.
Мовні версії повинні відрізнятися, і ви повинні чітко відображати цей розділ в URL-адресі. Ми пропонуємо кілька варіантів:
Розміщення на окремих доменах – одне з найпопулярніших рішень. І воно має сенс, проте не зовсім доречно говорити про мультимовність сайту. Насправді ми маємо окремі веб-сайти, які можуть бути пов’язані за назвою компанії. Це рішення дає чіткий сигнал про географічне націлювання. Розташування сервера стає трохи менш важливим, і окремі сайти ідеально розділені.
Недоліком є необхідність підтримувати домени й швидше за все окремі CMS. З точки зору SEO ми маємо окремі сайти для просування, що буде перевагою для вказівки регіональності домену.
Піддомен – це домен, який є частиною домену вищого рівня. У такому випадку в URL спочатку прописана мова сайту, а вже після нього доменне ім’я.
Цей метод маркування окремих мовних версій використовується, зокрема, великими веб-сайтами (наприклад, Вікіпедія), корпоративними порталами, інтернет-магазинами та іншими великими ресурсами з відносно високою відвідуваністю.
Переваг такого рішення безліч. Одним із них є можливість мати один або кілька окремих серверів для кожної мовної версії. Щобільше, версії на різних піддоменах можуть керуватись однією загальною або окремими панелями CMS і навіть незалежним персоналом. З погляду пошукової системи кожен піддомен розглядається як окрема сторінка, їх можна просувати й розвивати окремо, начебто це були окремі сайти. Позиціювання основного домену підвищує авторитетність усіх мовних версій та навпаки. Просування окремих піддоменів трохи підвищує авторитет основного домену.
Така структуризація може бути проблематичною, коли в одній країні є кілька мов і ми хочемо підтримувати ці мови за допомогою доменів gTLD (без регіональної прив’язки). Потім вам доведеться використовувати складніші назви піддоменів або використовувати два типи поділу сайтів, як це часто зустрічається в міжнародних інтернет-магазинах.
Це найпростіша конфігурація для реалізації. Він не забезпечує такого поділу веб-сайтів, як у випадку з піддоменами, але достатньо розділяє окремі підсторінки з погляду мов для цілей SEO. У випадку з піддоменами ми могли вибрати один хостинг або кілька окремих. Тут у нас такої можливості немає, потрібно використовувати один сервер. Також немає можливості для кожної мовної версії вказати регіональну приналежність до GSC, що є найбільшим недоліком цього рішення. Без додаткових рішень CDN час відгуку сервера може змінюватись в залежності від фізичної відстані між клієнтом та сервером.
Параметри
Хоча Google не рекомендує використовувати цей тип мовних тегів у URL-адресах, вони самі використовують його на власних сторінках довідки та документації. Найбільші недоліки цього рішення – відсутність сегментації веб-сайтів на рівні URL та відсутність геотаргетингу в Search Console.
У кожного з цих методів є свої плюси та мінуси. Розгляньмо деякі з найважливіших питань для власників сайтів:
Є також рішення, які ми не згадали, тому що, на нашу думку, їх не варто рекомендувати. До таких небажаних способів реалізації мовних версій належать:
Коли ми говоримо про мовну версію сторінки, ми маємо на увазі 100% перекладену сторінку – контент, кнопки, повідомлення, навігація. У разі часткового перекладу ми ризикуємо дублювати контент. Ще одна ситуація, якої слід уникати, — це переклад з використанням автоматичних перекладачів, таких як Google Translator. У таких перекладах багато помилок, і це може вплинути як на якість сайту на думку Google, так і на сприйняття користувача.
Дуже важливо, щоб мета-теги title і description теж були перекладені потрібною мовою. Використання одномовних мета-тегів негативно вплине на on-page оптимізацію. Плюс потрібно пам’ятати про переклад alt та title для зображень.
Мовні версії не повинні запускатися автоматично для користувача без можливості вибору. Хорошою практикою є відображення списку доступних мов на веб-сайті. Це важливо не тільки для користувача, який вирішує, яку версію він побачить, але і для роботів Google, які можуть проіндексувати всі мовні версії. Якби вони бачили лише автоматично вибрану мовну версію, вони проіндексували б тільки англійську версію, тому що всі роботи Google родом із США.
Поширеною помилкою юзабіліті є представлення мовних версій у вигляді прапорців, без описів або використання назв мов рідною мовою. Тим часом японцю необов’язково знати «японську» українською. Мовні версії мають бути названі у відповідності до конкретних мов, як у прикладі нижче:
Мультимовність сайту полягає не лише у підготовці мовної версії ресурсу, а й версії, орієнтованої на певний ринок. Наприклад, якщо ми продаємо і в Португалію, і в Бразилію (в обох португальська мова), однієї бразильської версії веб-сайту недостатньо. Ми можемо захотіти підготувати персоналізовану пропозицію для певного ринку, наприклад, з погляду валюти, умов доставки чи доступності продукту. Однак у цій ситуації ми повинні подбати про унікальний контент, щоб уникнути дублювання.
Google використовує кілька параметрів одночасно, щоб краще вибрати мову контенту для користувачів. Як він дізнається, яка мова домінує на нашому веб-сайті? По-перше, він бачить наш контент і розпізнає у ньому домінуючу мову. Іншими елементами, що беруться до уваги, є локальний домен, контактні дані компанії, зазначені на веб-сайті, hreflang і, у разі географічного націлення, розташування сервера. В останньому випадку може бути інакше, якщо сервер куплений в іншій країні. У такій ситуації Google рекомендує відзначити розташування у Google Search Console.
Hreflang — це атрибут на веб-сайті, який показує залежність між мовними версіями та дозволяє відображати мовну версію відповідно до мови та регіону одержувача.
Hreflang – важливе питання, якщо йдеться про просування мультимовного сайту на міжнародному ринку.
Як додати атрибут hreflang на сторінку?
Є кілька способів. Це можна зробити в HTML. Посилання hreflang слід розміщувати у розділі . Приклад,
Атрибут x-default hreflang сигналізує алгоритмам Google, що ця сторінка не орієнтована на якусь конкретну мову або регіон і є сторінкою за замовчуванням, коли жодна інша сторінка не підходить краще.
Для визначення коду мови слід користуватися ISO 639-1, а для визначення регіону – використовувати ISO 3166-1 Alpha 2.
Щоб додати мовні версії до карти сайту, необхідно реалізувати наступний фрагмент коду:
Наведений вище приклад відноситься до нашої домашньої сторінки. У нас є дві версії – російська та українська. Але як видно з прикладу – зазначено і версію за умовчанням, тобто – російську версію. Мовні еквіваленти цього коду мають відображатися послідовно.
Так само ви можете розширити код, додавши в кожен фрагмент <loc> </loc> адресу мовних версій, а під ним вказівку сторінки за замовчуванням і всіх мовних версій.
Докладніше з надсиланням локалізованих версій сторінок у Google можна ознайомитись у Центре Google Поиска.
Hreflang використовується для вказівки правої сторони з точки зору мови та регіону. Регіон має значення, коли ми надсилаємо різні версії наших сторінок однією мовою до різних країн. Це може бути, наприклад, зі сторінками португальською мовою: одна для португальських клієнтів, а інша для бразильських. Допустимо, на сайті вказані ціни, умови доставки товарів, адреси офісів та телефони. Тому ми хочемо персоналізувати їх для цих двох країн, тому що, наприклад, валюти, в яких ми представляємо ціни на товари, будуть різними. Доступ до продуктів також може бути різним.
Для досягнення високих позицій щодо іноземних запитів – зроблених в іноземних версіях Google, іноземними користувачами рідною мовою, вся маркетингова діяльність повинна вестися так, якби ми мали закордонну філію власної компанії.
Узагальнюючи, посилання, які ведуть на українську версію, мають вестися з українських сторінок з українським змістом. Так само: англійська версія повинна мати посилання з британських або американських веб-сайтів тощо. Всі маркетингові заходи, пов’язані з просуванням сайту, повинні відповідати мові, яку ми розвиваємо. Просування мультимовного сайту схоже на просування кількох окремих сторінок у різних країнах. Особливо це видно, коли ми вирішили використати окремі домени або піддомени.
Перш ніж почати свою SEO-кампанію з націленням на кілька мов та регіонів, переконайтеся, що у вас є цінний контент кожною мовою. Також оберіть метод реалізації мовних версій, який найкраще підходить для ранжування. Нарешті, впровадьте атрибут hreflang, щоб якнайкраще адаптувати контент щодо ваших користувачів з точки зору мови та локалізації.
Головний редактор.
SEO кейси від НАС!